Залік №2 з всесвітньої історії 11 клас з теми: «Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси»

                                                                     І рівень (0,5 бала)

1. У 1947 р. до північних і західних воєводств Польщі з Лемківщини,                                                Надсяння, Підляшшя   й Холмщини було виселено близько 156 тис. осіб:

а) операція «Вісла»;      

б) радянізація Польщі;

в) лінія Закерзоння;                

г) насильницька колективізація.

2. Створена в 1949 р. організація економічного співробітництва країн                                     «соціалістичного табору»:

а) НАТО; 

б) ООН;

в) РЕВ;                         

г) ОБСЄ.

3. В країнах Центрально-Східної Європи представників римо-католицької церкви, опозиційно налаштованих комуністів, соціал-демократів, діячів культури оголошували: 

а) дисидентами;              

            

б) більшовиками;

в) елітою суспільства;   

                    

г) «ворогами народу».

4. В країнах Центрально-Східної Європи після війни утворювалися:

а) демократичні партії;             

                                   

б) комуністичні партії;

в) республіканські партії;   

                                      

г) ліберальні партії.

5. У листопаді 1945 р. Сербія з автономними Воєводиною, Косовом та Метохією,                           Хорватія, Словенія, Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина утворили:

а) Словаччину;                           

б) Європейський союз;

в) Югославію;                 

г) Союз СХС.

6. Диктатор, колишній президент Югославії, організатор воєнних злочинів,                                     злочинів проти людяності й геноциду, вчинених під час Югославських війн 1991-2001 рр.:

а) Ратко Младич;               

                          

б) Слободан Мілошевич;

в) Радован Караджич;                                           

г) Броз Тіто.

 

ІІ рівень (1 бал)

7. Дайте визначення термінів: «опортунізм», «перебудова».

8. Прочитайте уривок та визначте про яку подію йдеться:

У березні 1968 р. було скасовано цензуру, що сприяло підйому громадської активності. З’явилися нові громадсько-політичні об’єднання, набув поширення рух «профспілки без комуністів». Словаччину охопив національний рух. Одночасно в середовищі КПЧ загострилося протистояння між прибічниками і противниками реформ. Під тиском громадськості А. Новотний залишив посаду президента. На кінець березня реформатори обіймали більшість державно-політичних посад у країні.

Радянське керівництво, занепокоєне зростанням популярності реформаторів, чинило відвертий тиск, вимагаючи від чехословацького керівництва згорнути реформи. При цьому воно спиралося на чехословацьких неосталіністів, що вважали реформаторів ревізіоністами, завдяки яким країна «втрачає завоювання соціалізму».

Повне неприйняття дій реформаторів у Чехословаччині обумовило рішення СРСР та його союзників зупинити цей експеримент силовими заходами. 21 серпня 1968 р. розпочалося введення до ЧССР військ ОВД (крім Румунії) для «захисту соціалістичних цінностей». Майже 500-тисячна армія ОВД безперешкодно окупувала Чехословаччину.

9. Хто зображений на фото? Що Вам відомо про цю історичну особистість?

ІІІ рівень (1,5 бала) 

10. Прочитайте уривок з документу і дайте відповідь на запитання:

Смерть Й. Броз Тіто у травні 1980 р. стала рубіжною подією для розвитку Югославії, яка фактично трималася на його авторитеті. У 1980‑х рр. у країні спалахнула криза, що поширилася на міжнаціональні відносини, економічну і політичну сфери. Найбільш небезпечною для країни була міжетнічна складова кризи.

У 1981 р. автономний край Косово охопили мітинги й демонстрації під гаслами «Косово - республіка!», які проводили різні етнічні громади. Серби й чорногорці на цей час становили в Косові 8% населення. Переважали албанці та інші народи ісламської віри. Саме події в Косові започаткували розпад Югославської федерації, а ситуація в країні призводила до дестабілізації становища в усій країні.

Проблема в Косові сприяла відродженню сербського національного руху. У 1986 р. керівництво Союзу комуністів Сербії (СКС), очолюване Слободаном Мілошевичем, висунуло вимогу обмежити права автономій. Усі заходи союзного уряду з нормалізації ситуації в Косові були марними.

Щорічно дедалі більше сербів і чорногорців залишали край. Наприкінці 1988 р. акції протесту проти політики Сербії охопили Воєводину. Усе це свідчило про недієздатність федерації. У відповідь на протести сербська влада позбавила Косово і Воєводину прав автономії.

1) В складі якої країни перебувало Косово в 1980 р.?

2) До чого призвели події в Косово?    

3) Коли Косово отримало незалежність?

 11. Установіть відповідність: 

1. Ніколає Чаушеску;	а) Польща;
2. Александр Дубчек;	б) Угорщина;
3. Слободан Мілошевич;	в) Болгарія;
4. Александр Квасневський;	г) Румунія;
5. Тодор Живков;	д) Чехословаччина;
6. Матяш Ракоші.	ж) Югославія.

 

IV рівень (3 бала)

12. Проаналізуйте події в країнах Центрально-Східної Європи в другій половині ХХ століття. Визначте найважливіші з них, які вплинули на євроатлантичну орієнтацію регіону.